День визволення Верхнього Рогачика та Верхньорогачицького району від німецько-фашистських загарбників.
6 лютого - особливий день для нашого району, день визволення Верхнього Рогачика та Верхньорогачицького району від німецько-фашистських загарбників.
15 вересня 1941 року до Верхнього Рогачика вдерлися німецько-фашистські війська.
Окупаційна влада, примушувала жителів району працювати на гітлерівську Німеччину. Тих, хто не підкорявся, катували. За час окупації фашисти піддали катуванню 187 жителів села, вивезли на каторжні роботи до Німеччини понад 350 чоловік молоді.
Визволення Верхньорогачицького району почалось в жовтні 1943 року. Першими населеними пунктами, які були звільнені від нацистської окупації стали села Лисиче, Павлівка, Самійлівка Самійлівської сільради Верхньорогачицького району. 2 листопада 1943 року частково був звільнений Верхньорогачицький район.
У боях 31 січня по 8 лютого 1944 року війська 4-го Українського фронту, взаємодіючи із 3 Українським фронтом, зламали оборону противника і 6 лютого 1944 року визволили Верхній Рогачик. 8 лютого 1944 року були звільнені такі населенні пункти, як Бабине, Бережанка, Нижній Рогачик та Ушкалка.
На полях боїв за таврійський край загинуло, потонуло при переправах, пропало безвісти, померло від ран 45 тисяч радянських бійців, з них 3 тисячі бійців поховані на братських кладовищах у всіх населених пунктах Верхньорогачицького району. На військовому кладовищі села Вишневе спочивають вічним сном 586 воїнів, на території села Зелене викарбовано імена 541-го воїна, у селі Самійлівка - 109, Лисиче - 6, Сазонівка - 22 та в селі Павлівка - 333. Понад 2 тисячі жителів району загинули, воюючи на фронтах Другої світової війни.
Ми шануємо і пам'ятаємо всіх, хто захищав нашу землю від німецько-фашистських загарбників. Їх імена навіки вписані в історію власною кров’ю, бронзою і гранітом обелісків та людською пам’яттю.
