«Скляна стеля» і «липка підлога»
«Скляна стеля» – це невидимий бар’єр, який ефективно перешкоджає просуванню людини професійними сходами та досягненню нею високих позицій у бізнесі або політиці. Такими працівниками, як правило, є жінки. Протилежністю скляній стелі є так звані «ескалатори», які дозволяють за короткий строк добитися значного кар’єрного зростання.
Синдром «липкої підлоги» іноді використовується нарівні з терміном «скляна стеля», але попри те, що поняття застосовуються за аналогічних явищ (неможливості просування на роботі), розглядаються вони в абсолютно різних контекстах. «Скляна стеля» – це бар’єр до досягнення престижних посад. «Липка підлога» означає «прилипання» до посади з найнижчим рівнем доходу і престижу без можливості кар’єрного просування. Здебільшого це явище стосується жінок таких професій, як покоївки, няні, офісний персонал, медсестри, вчителі тощо.
Українські жінки після закінчення різних навчальних закладів мають набагато менше шансів на ринку праці, ніж чоловіки. Працедавці не хочуть наймати молодих жінок, побоюючись, що ті незабаром підуть у декрет. Роботодавці також не хочуть брати на роботу й жінок зрілого віку, тому що, на їхню думку, вони неспроможні відповідати вимогам, що висуваються перед співробітниками компанії, що динамічно розвивається. Зазвичай працедавці дотримуються переконання, що родинні обов’язки жінки, яка має дітей, негативно впливають на ефективність її роботи.
