Поради батькам та педагогам як створити безпечний простір для користування інтернетом своїм дітям.
Говоріть із дітьми про кібербулінг. Дуже важливо говорити з дітьми про безпеку в інтернеті та кіберзагрози. Відверті розмови про ризики кібернасильства та його наслідки можуть запобігти багатьом проблемам.
Підтримуйте довірливі стосунки з дитиною, щоб вона не боялася звернутися до вас за допомогою у разі якихось негараздів. Будьте уважними до емоційного стану своєї доньки чи сина.
Говоріть про кордони та межі між реальним та віртуальним. Діти часто не усвідомлюють небезпеку віртуальних зв’язків, тому важливо контролювати їхню активність та пояснювати, що особиста інформація – це приватні дані і захист такої інформації передбачений на рівні законодавства. Важливо, щоб діти розуміли, що прийнятно публікувати про себе в інтернеті, а що ні.
Навчіть дитину проходити «тест білборда». Розкажіть, що фотографії родини та друзів можна публікувати лише з їхнього дозволу, щоб забезпечити конфіденційність. Перш ніж публікувати або надсилати свої фото, хай дитина поставить собі запитання, чи хоче вона, щоб це фото чи відео побачили всі на великому білборді біля школи? А бабуся? Вчителі? Наголосіть, що все, що потрапляє в інтернет, назавжди там залишається.
Обговоріть секстинг та сексуальні домагання в інтернеті. Секстинг – це обмін сексуально відвертими повідомленнями, фотографіями або відео за допомогою мобільних телефонів, соціальних мереж або інших цифрових засобів комунікації. Поговоріть з дитиною про результати секстингу та про те, як зображення можуть вийти з-під контролю в інтернеті. Заохочуйте дітей бути відкритими з вами та повідомляти про будь-який тип сексуального насильства чи кібернасильства, свідками якого вони стали. Розкажіть їм про ознаки, які можуть допомогти уникнути сексуального насильства, а саме: отримання контенту відвертого змісту чи прохання незнайомців зустрітися особисто. Упевніться, що діти знають, що не варто приймати прохання стати друзями чи подарунки від незнайомців.
Навчіть дитину правильно реагувати на образливі слова чи дії інших користувачів. Найкращий варіант – ігнорувати провокатора, не давати йому те, чого він прагне, а саме: бурхливу відповідь та емоції.
Корисні ресурси та тематична література
- Безкоштовний онлайн-курс Prometheus "Протидія та попередження булінгу (цькуванню) в закладах освіти".
- Безкоштовний онлайн-курс із мережевого етикету й безпеки розроблений компанією Google у співпраці з Міністерством освіти і науки України допоможе навчитись безпечно та комфортно працювати в Інтернеті та навчити цьому учнів.
- Протидія булінгу в закладі освіти: системний підхід. Методичний посібник. / Андрєєнкова В.Л., Мельничук В.О., Калашник О.А.
- Найдьонова Л. А. Кібербуллінг або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини / Найдьонова Л.А..
- Навчально-методичний посібник "Обачність. Пильність. Захист. Ввічливість. Сміливість".
Куди та як звернутися по допомогу?
Якщо Ви стикнулися з кібернасильством, обов’язково зверніться по допомогу, щоб убезпечити себе та інших користувачів інтернету. В Україні на постійній основі працюють гарячі лінії, організації, психологи, які допоможуть у випадках кібернасильства.
Національна «гаряча лінія» для дітей та молоді: 116 111 або 0 800 500 225 (цілодобово, безкоштовно).
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу: 116 000.
Урядова «Гаряча лінія» з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей: 1547.
Гаряча лінія з питань запобігання насильству: 116 123 або 800 500 335.
Центр надання безоплатної правової допомоги: 0 800 213 103.
Поліція за номером 102.
Подати електронне звернення до кіберполіції https://ticket.cyberpolice.gov.ua.
Чат-бот Stop Sexting (якщо шантажують в Інтернеті і вимагають контент сексуального характеру).
