Синьо-жовтий - славетний та непохитний!
23 серпня в Україні відзначається День Державного Прапора.
Сьогодні цей символ нашої ідентичності, незалежності, державності — не формальність, а дещо особисте. Чимало бійців вірять, що прапор в окопі чи під бронежилетом захищає від снарядів. Ворог боїться цих кольорів, навіть коли бачить їх на дитячих іграшках або взутті. Зібрали для вас 11 цікавих фактів про один з головних державних символів України.
Блакить свободи і жовтий наснаги
Державний Прапор України описано Конституцією України як «стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів» (ст. 20). Постановою Верховної Ради України 1992 року «Про Державний прапор України» теж закріплено кольори синій (а не блакитний) і жовтий. Але які саме відтінки? Точне визначення міститься в ДСТУ 4512:2006 «Державний прапор України. Загальні технічні умови»: синій — 2935 С та жовтий — 012 С. У колірній моделі, як пояснюють експерти, це сапфіровий відтінок та відтінок шкільного автобуса. Цікаво, що 2013 року вносили законопроєкт про Державний Прапор, у якому, серед іншого, збиралися змінити й відтінки на берлінську лазур та жовтий хром. Але цей документ не затвердили.
Після повномасштабного вторгнення рф в Україну в міжнародному стандартизаторі кольорів Pantone вирішили присвятити відтінки незламній Україні. Кольорами прапора України визнали блакить свободи і жовтий наснаги.
Українців у давнину звали синьо-жовтими?
Є різні трактування кольорів нашого прапора: небо та пшеничні лани, вогонь та вода, духовне та земне, воля та щедрість. А покійний історик та культуролог Богдан Якимович вважав, що навіть зневажливе слово «хохол» колись було цілком нейтральним, монгольського походження. І йдеться зовсім не про оселедець на головах козаків. У давнину українських воїнів звали буквально «синьо-жовті», що звучить як «хох» та «ул» («ол»).
Відомий з 13-го сторіччя
Уперше синьо-жовтий колір на символіці міста згадується 1256 року, такі дані наводить медіа. Князь Данило Галицький зробив подарунок… місту Львову у формі герба: блакитне тло із золотим левом на ньому. Надалі такі ж кольори були на символіці Галицько-Волинського князівства.
Саме як кольори прапора синій і жовтий вперше згадуються 1410 року під час битви проти Тевтонського ордена. Львівські хоругви були небесно-золотими. Надалі в козаків бойові знамена теж зазвичай були з блакитним тлом та золотою вишивкою.
Офіційно визнано у 1848 році
Головна Руська Рада у Львові оголосила прапором українців синьо-жовтий. Хоча Галичина та Буковина перебували в складі Австро-Угорської імперії, розпочалася так звана весна народів — більша свобода для національного самовизначення. Стяг навіть підняли над Львівською ратушею. Синьо-жовті прапори використовувались у наступні роки 19-го сторіччя на прийомах державних діячів, наприклад, імператора Франца Йосифа I.
Символ незалежної держави
Уперше після Лютневої революції 1917 року українські синьо-жовті стяги вивішували або брали на демонстрації в Києві, Одесі й Харкові. Улітку 1917 року керівник українського есмінця «Завидний» В. Прокопович домігся підняття на кораблі синьо-жовтого прапора.
22 березня 1918 року Центральна Рада УНР законодавчо ухвалила синьо-жовтий прапор. У 1938–1939 роках такий самий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 році — Української Держави.
За два шарфи — до в’язниці
Прапор України за радянських часів приносив тим, хто його зберігав чи демонстрував, звинувачення в терактах та ув’язнення. Історія повторюється нині на тимчасово окупованих територіях, де навіть за давню фотокартку із цим державним символом ув’язнюють людей. Відомо, що у 1953 році заарештували мешканців села Перерісль Івано-Франківської області. У лютому 1967 затримали двох студентів Київського інституту народного господарства, які зшили жовтий та блакитний шарфи та вивісили саморобний прапор над будівлею свого закладу освіти. Хлопцям дали до трьох років позбавлення волі. Молодь у Чорткові Тернопільської області, яка у січні 1973 розвісила чотири українські прапори по селу, отримала до 6 років колонії суворого режиму.
А ось 21 січня 1990 року були вже інші часи. До Дня Соборності України на вулиці вийшли близько 3 млн людей з українськими прапорами, вперше за часів СРСР.
4 вересня 1991 року. Підняття національного прапора України над Верховною Радою
Наш прапор майорить над Радою ЄС
У день оголошення Незалежності України наш прапор уперше внесли до Верховної Ради депутати, але підняти його над куполом більшість присутніх не дозволила. І лише 4 вересня 1991 року це сталося після неодноразових мітингів українців, які вимагали надати стягу офіційного статусу. 18 вересня 1991 року Президія Верховної Ради затвердила синьо-жовтий прапор України.
День Державного Прапора встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2004 року, щоб вшанувати державну символіку нашої країни та багатовікову історію державотворення. У 2009 змінами до цього документа введено нову традицію: проведення щороку 23 серпня о 9-й годині офіційної церемонії підняття Державного Прапора по всій Україні.
Той стяг, що зустрічав ворогів, тепер у музеї
Головний прапор України, найбільший за розмірами, встановлено у 2020 році на печерських пагорбах Києва. Його полотнище — 16 на 24 метри, а висота стійки (флагштока) — 90 метрів. Попри вторгнення ворога у 2022 він незмінно майорів над столицею. Утім, щомісяця полотно змінюють, адже погодні умови можуть його пошкодити. Тож саме той прапор, що був на початку війни, вже зняли. Але на згадку про незламність не знищили, а передали до Національного музею історії України.
Надихає на рекорди та мурали
До Книги рекордів Гіннеса потрапило синьо-жовте полотно площею 2,4 тис. кв. м, яке виготовили в Бахмуті у 2012 році. У червні 2014 у Києві тисячі людей намалювали найбільший прапор: розфарбували бетонний уклін Оболонської набережної. У 2016 році українські альпіністи встановили синьо-жовтий прапор на максимальній висоті 6872 метри в Андах. На Тернопільщині у 2021 створили найдовший прапор: 3 км довжиною та 1 м шириною. На Закарпатті команда туристів за день підняла найбільший прапор України над усіма двотисячниками українських Карпат. Їм довелося пройти 57 км та набрати загалом висоту понад 3 км. У Кривому Розі з’явився новий мурал, присвячений захисникам України. На ньому зображені воїни ЗСУ, янгол-охоронець, який огортає їх крилами, а також прапор України, який огортає захисників та янгола. Ідея та виконання місцевої мешканки Анастасії Щербак.
